1. Словник української мови в 11 томах

обморочений

ОБМОРО́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обморо́чити;

// обморо́чено, безос. присудк. сл.

[Демко:] Одурено мене, обморочено, знов наг я, як птах!.. (Кроп., II, 1958, 233).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обморочений — обморо́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. обморочений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обморочити. || обморочено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обморочений — ОБМОРО́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обморо́чити; // обморо́чено, безос. пред. [Демко:] Одурено мене, обморочено, знов наг я, як птах!.. (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах