1. Орфографічний словник української мови

образити

обра́зити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. образити — зачепити честь (гідність, самолюбство) чию (чиє); зачепити возом кого, жарт.; зачепити за живе (до живого) кого. [Михайло:] Мамо, тут зачепили честь моєї нареченої (Собко, П’єси, 1958... Словник фразеологічних синонімів
  2. образити — див. ображати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. образити — ОБРА́ЗИТИ див. обража́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. образити — ОБРА́ЗИТИ див. обража́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. образити — КРИ́ВДИТИ (несправедливо чинити щодо когось, чогось, ставитися до когось, чогось), ОБИЖА́ТИ, ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., ОКРИВДЖА́ТИ (ОКРИ́ВДЖУВАТИ) розм., ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
  6. образити — Обра́зити, див., обража́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. образити — Образити, -ся см. ображати, -ся. Словник української мови Грінченка