образити

зачепити честь (гідність, самолюбство) чию (чиє); зачепити возом кого, жарт.; зачепити за живе (до живого) кого.

[Михайло:] Мамо, тут зачепили честь моєї нареченої (Собко, П’єси, 1958, с. 350); Пониження боляче зачепило його самолюбство, через те на новій посаді він працював абияк, наче соромився (Гуреїв, Життя іде, 1954, с. 95); – От уже й розсердилась! – підхопив м’яко Дмитро. – Хіба я тебе возом зачепив, чи що? (Панас Мирний, 4, 1970, с. 158); Лайливе Кіндратове слово зачепило за живе Параску Дмитрівну, бо приховувало в собі натяк на їхні колишні взаємини (Дмитерко, Наречена, 1959, с. 209); Іноді тільки навіть його [Казика] до живого зачепить та чи інша несправедливість, і тоді він уже безпардонно розсипається (Вільде, Троянди і терня, 1961, с. 195).