образливий
обра́зливий
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- образливий — (який завдає образи) вразливий, прикрий, кривдний, (болісно відчуває образу) недоторканний. Словник синонімів Полюги
- образливий — (вираз) кривдний, зневажливий, уразливий, пашквільний; (легко ображуваний, хто) недоторканий, діткливий. Словник синонімів Караванського
- образливий — -а, -е. 1》 Який завдає образи, який виражає або містить образу. 2》 Який легко ображається, чутливий до образи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- образливий — ОБРА́ЗЛИВИЙ, а, е. 1. Який завдає образи, який виражає або містить у собі образу. О. Артемій і Сусана Уласівна неначе ще виразніше почули в просторій світлиці образливу фразу (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- образливий — ОБРА́ЗЛИВИЙ, а, е. 1. Який завдає образи; який виражає або містить у собі образу. О. Артемій і Сусана Уласівна неначе ще виразніше почули в просторій світлиці образливу фразу (І. Словник української мови у 20 томах
- образливий — ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення — який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані), ДІТКЛИ́ВИЙ (ДОТКЛИ́ВИЙ), БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ), ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й... Словник синонімів української мови
- образливий — Обра́зливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- образливий — Образли́вий, -а, -е 1) Оскорбительный. 2) Обидчивый. Словник української мови Грінченка