обробити

оброби́ти 1

дієслово доконаного виду

опрацювати; розробити; схилити

оброби́ти 2

дієслово доконаного виду

забруднити нечистотами

евф.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обробити — [обробитие] -роубл'у, -обиеш, -робл'ат'; нак. -би, -роуб'іт' Орфоепічний словник української мови
  2. обробити — I див. обробляти I. II див. обробляти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обробити — ОБРОБИ́ТИ¹ див. обробля́ти¹. ОБРОБИ́ТИ² див. обробля́ти². Словник української мови в 11 томах
  4. обробити — ОБРОБИ́ТИ¹ див. обробля́ти¹. ОБРОБИ́ТИ² див. обробля́ти². Словник української мови у 20 томах
  5. обробити — Яю, -яєш, недок., обробити, -лю, -биш, док. Переконувати у чомусь, запевняти. Мене обробили по повній програмі, і я вже не розумію, де я. Словник сучасного українського сленгу
  6. обробити — обкрути́ти (обла́годити, оброби́ти і т. ін.) ді́льце́ (рідше ді́ло, спра́ву). Вигідно здійснити, уладнати що-небудь; спритно, вміло досягти успіху в чомусь. Вийшовши з хати Онисі, Корній Корито, занепокоєний, зупинився на вулиці. Фразеологічний словник української мови
  7. обробити — ДОСЛІ́ДЖУВАТИ (піддавати щось ретельному науковому розгляду з метою пізнання, вияснення чогось), ВИВЧА́ТИ, ОПРАЦЬО́ВУВАТИ, РОЗРОБЛЯ́ТИ, РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБРОБЛЯ́ТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСЛІ́ДЖУВАТИ рідше (встановлюючи хід розвитку, змін тощо чогось). — Док. Словник синонімів української мови
  8. обробити — Обробити, -ся см. обробляти, -ся. Словник української мови Грінченка