обробити

ДОСЛІ́ДЖУВАТИ (піддавати щось ретельному науковому розгляду з метою пізнання, вияснення чогось), ВИВЧА́ТИ, ОПРАЦЬО́ВУВАТИ, РОЗРОБЛЯ́ТИ, РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБРОБЛЯ́ТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСЛІ́ДЖУВАТИ рідше (встановлюючи хід розвитку, змін тощо чогось). — Док.: досліди́ти, ви́вчити, опрацюва́ти, розроби́ти, розгля́нути, оброби́ти, просте́жити, просліди́ти, прослідкува́ти. В саду колгоспному допитливий юнак Опилення тонкі досліджує закони (М. Рильський); Матерію мій розум стежить, вивчає рух, закон подій... (П. Тичина); Брат Юрій тільки недавно повернувся з Індії з етнографічної експедиції; тепер, напевно, опрацьовує свої народознавчі здобутки (І. Волошин); Проблеми аквакультури розробляють учені Інституту біології південних морів (з журналу); Се свідчить про вищий розвій народного самопізнання, коли народ зачинає критично розглядати суспільний устрій (І. Франко); Обробляти результати спостережень; Яка це радісна і захоплююча справа — простежувати, вивчати, аналізувати факти (Л. Новиченко); Просліджувати генеалогію роду.

ОБРОБЛЯ́ТИ (готувати землю для посіву, садіння чого-небудь, виконувати цикл сільськогосподарських робіт на полі, городі і т. ін.), ПО́РАТИ, ОБРО́БЛЮВАТИ рідше, УПРАВЛЯ́ТИ (ВПРАВЛЯ́ТИ) розм. — Док.: оброби́ти, попо́рати, упорати, упра́вити (впра́вити). Жила собі (Горпина) сама, обробляла сяк-так землю (Грицько Григоренко); Жила Ольга, як і всі солдатки. Влітку порала город, мала невеличке господарство (П. Кочура); Він почав наймати робітників і оброблювати поля (І. Франко); Свою нивку швидко вправили.. Захар з Грицьком (К. Гордієнко).

УМОВЛЯ́ТИ (ВМОВЛЯ́ТИ) (впливати словами, просити згодитися на що-небудь), ПЕРЕКО́НУВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ до чого, на що, з інфін. і без додатка, СХИЛЯ́ТИ до чого, УГОВО́РЮВАТИ (ВГОВО́РЮВАТИ) розм., УГОВОРЯ́ТИ (ВГОВОРЯ́ТИ) розм. рідше, АГІТУВА́ТИ розм., ОБРОБЛЯ́ТИ розм., ЄДНА́ТИ заст.; УСОВІЩА́ТИ (ВСОВІЩА́ТИ), УГО́ВКУВАТИ (ВГО́ВКУВАТИ) розм., УГО́ВТУВАТИ (ВГО́ВТУВАТИ), УРЕЗО́НЮВАТИ розм., УЛА́МУВАТИ розм., ОБЛА́МУВАТИ рідше, УГРУЩА́ТИ (ВГРУЩА́ТИ) діал. (з докорами, пересилюючи опір); УЛЕ́ЩУВАТИ (ВЛЕ́ЩУВАТИ), УЛЕЩА́ТИ (ВЛЕЩА́ТИ), ЗМА́НЮВАТИ (з лестощами, обіцянками). — Док.: умо́вити (вмовити), перекона́ти, намо́вити, схили́ти, уговори́ти (вговори́ти), загітува́ти, оброби́ти, уго́вкати (вговкати), уго́втати (вго́втати), урезо́нити, улама́ти, облама́ти, улести́ти (влестити), змани́ти. Старости робили своє діло; вони умовляли, уговорювали.. стару Сикліту Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Грицько Григоренко); Насилу Проценко умовив Христю увійти до нього в хату (Панас Мирний); — Під школу нам згодиться палац, — завзято переконував хліборобів Олександр Палійчук (М. Стельмах); — Намовляйте до повстання старого й малого (І. Нечуй-Левицький); Як стара не вговоряла Катрю, не послухала дівчина (Марко Вовчок); — Та як він скаже, коли не знає? — уговкували Анну жінки (І. Франко); — Вона кого хочеш уговтає, — засміялася Христя (В. Кучер); Навіть коли батько або мати урезонюють її, вона здатна таке бовкнути, від чого немов кістка стає тобі поперек горла (Ю. Шовкопляс); Уламати старого Зубківського було нелегко (П. Панч); Отож як перед Спасом я був у вас і стали ви мене вгрущати, щоб не сумував, загомоніли до мене ласкаво (Ганна Барвінок). — Пор. блага́ти.