обритися
ОБКО́ПУВАТИСЯ (ОКО́ПУВАТИСЯ) (обводити місце свого проживання, розташування ровом, насипом); ОБСИПА́ТИСЯ (перев. валом); ОБРИВА́ТИСЯ заст. (перев. ровом). — Док.: обкопа́тися (окопа́тися), обсипатися, обри́тися. Він із заграниці вправителя-німця прислав, а німець і ровами обкопався, і огорожею одгородився (Панас Мирний); Хмельницький дав наказ отаборитися. Втомлене швидким маршем козацьке військо окопувалось (Я. Качура); Високим валом воно (село) обсипалось (Словник Б. Грінченка).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обритися — обри́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обритися — див. обриватися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обритися — ОБРИ́ТИСЯ див. обрива́тися². Словник української мови в 11 томах
- обритися — ОБРИ́ТИСЯ див. обрива́тися². Словник української мови у 20 томах