1. Орфографічний словник української мови

обрубник

обру́бник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрубник — -а, ч., спец. Робітник, який обрубує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обрубник — ОБРУ́БНИК, а, ч., спец. Робітник, який обрубує що-небудь. Він бачив мартенівський свій цех, і обрубники з усієї сили оббивали деталі пневматичними зубилами (Ю. Янов., І, 1954, 286). Словник української мови в 11 томах
  3. обрубник — ОБРУ́БНИК, а, ч., спец. Робітник, який обрубує що-небудь. Він бачив мартенівський свій цех, і обрубники з усієї сили оббивали деталі пневматичними зубилами (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах