1. Орфографічний словник української мови

обсохлий

обсо́хлий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсохлий — [обсохлией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  2. обсохлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обсохнути, обсохти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обсохлий — ОБСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обсо́хнути, обсо́хти. Він [Євмен] підходить до гончарського круга, на якому стоїть ще не обсохлий глечик, і удає, наче щось робить (М. Стельмах); // у знач. прикм. Під галуззям дерев .. там-не-там мелькнув із обсохлими крильцями білий метелик (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах
  4. обсохлий — ОБСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обсо́хнути, обсо́хти. Під галуззям дерев.. там-не-там мелькнув із обсохлими крильцями білий метелик (Кобр., Вибр., 1954, 143). Словник української мови в 11 томах