обудження

обу́дження

іменник середнього роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обудження — -я, с., заст. Дія за знач. обудитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обудження — ОБУ́ДЖЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. обуди́ти і стан за знач. обуди́тися. Я чулася .. такою осиротілою, що була би найрадше поклалася з помершою [померлою] разом у домовину, щоб заснути тим вічним тихим сном, котрий не має ні мрій, ні обудження (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  3. обудження — ОБУ́ДЖЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. обуди́тися. Я чулася.. такою осиротілою, що була би найрадше поклалася з помершою разом у домовину, щоб заснути тим вічним тихим сном, котрий не має ні мрій, ні обудження (Коб., І, 1956, 302). Словник української мови в 11 томах