обудження
ОБУ́ДЖЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. обуди́тися.
Я чулася.. такою осиротілою, що була би найрадше поклалася з помершою разом у домовину, щоб заснути тим вічним тихим сном, котрий не має ні мрій, ні обудження (Коб., І, 1956, 302).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обудження — обу́дження іменник середнього роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- обудження — -я, с., заст. Дія за знач. обудитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обудження — ОБУ́ДЖЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. обуди́ти і стан за знач. обуди́тися. Я чулася .. такою осиротілою, що була би найрадше поклалася з помершою [померлою] разом у домовину, щоб заснути тим вічним тихим сном, котрий не має ні мрій, ні обудження (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах