обумовлення

обумо́влення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обумовлення — -я, с. Дія за знач. обумовити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обумовлення — ОБУМО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. обумо́вити. Твори письменника виховують не тільки читача, а й його самого. Кожний рядок є наслідком не лише попереднього розвитку особистості, а якоюсь мірою і обумовленням її подальшого розвитку (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. обумовлення — ОБУМО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. обумо́вити. Твори письменника виховують не тільки читача, а й його самого. Кожний рядок є наслідком не лише попереднього розвитку особистості, а якоюсь мірою і обумовленням її подальшого розвитку (Вітч., 12, 1968, 154). Словник української мови в 11 томах