обумовлення
ОБУМО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. обумо́вити.
Твори письменника виховують не тільки читача, а й його самого. Кожний рядок є наслідком не лише попереднього розвитку особистості, а якоюсь мірою і обумовленням її подальшого розвитку (Вітч., 12, 1968, 154).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обумовлення — обумо́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обумовлення — -я, с. Дія за знач. обумовити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обумовлення — ОБУМО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. обумо́вити. Твори письменника виховують не тільки читача, а й його самого. Кожний рядок є наслідком не лише попереднього розвитку особистості, а якоюсь мірою і обумовленням її подальшого розвитку (із журн.). Словник української мови у 20 томах