1. Орфографічний словник української мови

об'явник

об'я́вник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'явник — -а, ч., рідко. Особа, яка об'являє, повідомляє що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. об'явник — ОБ'Я́ВНИК, а, ч., рідко. Особа, яка оголошує, повідомляє що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. об'явник — ОПОВІ́СНИК (той, хто оповіщає когонебудь про щось), ОБ'Я́ВНИК рідко, ОКЛИ́ЧНИК рідко, ГЛАША́ТАЙ іст., ПОКЛИ́КАЧ іст., КЛИКУ́Н іст., БОХТА́Р діал.; ГЕРО́ЛЬД іст. (при дворах європейських монархів). Гучний голос оповісника.. покотився.. Словник синонімів української мови