огниво
огни́во 1
іменник середнього роду
сталева пластинка в замку рушниці; кресало
іст.
огни́во 2
іменник середнього роду
стовп, на якій тримається покрівля; кільце
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- огниво — Огни́во: О́гниво: — кільце в ланцюзі [48;XX] Маю вже яко-тако вироблений план до первого огнива трилогії, котрого предметом єсть борба богів з Титанами [XX] — кільце [I] — тут: кільце [15] — тут: хоч і важливою, але тільки складовою частиною. Словник з творів Івана Франка
- огниво — -а, с. 1》 заст.Сталева пластинка в замку кремінної рушниці, об яку вдаряється кремінь. 2》 заст. Кресало. 3》 діал. Кожен із чотирьох стовпів, на яких тримається покрівля оборогу. 4》 діал. Кільце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- огниво — КРЕСА́ЛО (залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю), КРИ́ЦЯ розм., КРЕСИ́ВО діал., ОГНИ́ВО заст. Добре, якщо в дворі є дід чи батько, який уміє з кременю викрешувати кресалом іскри: там і без сірників можна обійтися (О. Словник синонімів української мови
- огниво — ОГНИ́ВО, а, с. 1. заст. Сталева пластинка в замку кремінної рушниці, об яку вдаряється кремінь. 2. заст. Кресало. У Людну палату увійшло кілька чоловік — в темних свитках, підперезані широкими ремінними поясами, з кишенями на них для ножів, огнива... Словник української мови в 11 томах
- огниво — Огни́во, -ва с. 1) Стальная пластинка въ замкѣ кремневаго ружья, стоящая противъ курка, — въ нее бьетъ кремень. Шух. І. 230. 2) Часть токарнаго станка. см. токарня. Шух. І. 305, 306. Словник української мови Грінченка