огниво

огни́во 1

іменник середнього роду

сталева пластинка в замку рушниці; кресало

іст.

огни́во 2

іменник середнього роду

стовп, на якій тримається покрівля; кільце

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огниво — Огни́во: О́гниво: — кільце в ланцюзі [48;XX] Маю вже яко-тако вироблений план до первого огнива трилогії, котрого предметом єсть борба богів з Титанами [XX] — кільце [I] — тут: кільце [15] — тут: хоч і важливою, але тільки складовою частиною. Словник з творів Івана Франка
  2. огниво — -а, с. 1》 заст.Сталева пластинка в замку кремінної рушниці, об яку вдаряється кремінь. 2》 заст. Кресало. 3》 діал. Кожен із чотирьох стовпів, на яких тримається покрівля оборогу. 4》 діал. Кільце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. огниво — КРЕСА́ЛО (залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю), КРИ́ЦЯ розм., КРЕСИ́ВО діал., ОГНИ́ВО заст. Добре, якщо в дворі є дід чи батько, який уміє з кременю викрешувати кресалом іскри: там і без сірників можна обійтися (О. Словник синонімів української мови
  4. огниво — ОГНИ́ВО, а, с. 1. заст. Сталева пластинка в замку кремінної рушниці, об яку вдаряється кремінь. 2. заст. Кресало. У Людну палату увійшло кілька чоловік — в темних свитках, підперезані широкими ремінними поясами, з кишенями на них для ножів, огнива... Словник української мови в 11 томах
  5. огниво — Огни́во, -ва с. 1) Стальная пластинка въ замкѣ кремневаго ружья, стоящая противъ курка, — въ нее бьетъ кремень. Шух. І. 230. 2) Часть токарнаго станка. см. токарня. Шух. І. 305, 306. Словник української мови Грінченка