огрубілий
огрубі́лий
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- огрубілий — [огруб’ілией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- огрубілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до огрубіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- огрубілий — ОГРУБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до огрубі́ти. Повернувся додому Свирид огрубілий, змужнілий, пропахчений пороховим димом, курявою далеких доріг (А. Дімаров); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- огрубілий — ОГРУБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до огрубі́ти. Огрубілими, розпухлими від праці пальцями знатна [доярка] обережно виймає.. пом’яті клаптики паперу (Бабляк, Літопис.. Словник української мови в 11 томах