1. Великий тлумачний словник сучасної мови

огрубілий

огрубі́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до огрубіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огрубілий — огрубі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. огрубілий — [огруб’ілией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. огрубілий — ОГРУБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до огрубі́ти. Повернувся додому Свирид огрубілий, змужнілий, пропахчений пороховим димом, курявою далеких доріг (А. Дімаров); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. огрубілий — ОГРУБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до огрубі́ти. Огрубілими, розпухлими від праці пальцями знатна [доярка] обережно виймає.. пом’яті клаптики паперу (Бабляк, Літопис.. Словник української мови в 11 томах