однолюбець

однолю́бець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однолюбець — -бця, ч. Те саме, що однолюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. однолюбець — ОДНОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Те саме, що однолю́б. Словник української мови у 20 томах
  3. однолюбець — ОДНОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Те саме, що однолю́б. Словник української мови в 11 томах