однолюбка
однолю́бка
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- однолюбка — [однол'убка] -бкие, д. і м. -бц'і, р. мн. -бок Орфоепічний словник української мови
- однолюбка — -и, ж. Жінка, яка впродовж усього життя любить тільки одного чоловіка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- однолюбка — ОДНОЛЮ́БКА, и, ж. Жінка, яка все життя любить тільки одного чоловіка. Показала його [листа], звичайно, й Лесі Хомівні – щоразу вони переживають таке, однодумці, однолюбки (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- однолюбка — ОДНОЛЮ́БКА, и, ж. Жінка, яка все життя любить тільки одного чоловіка. Словник української мови в 11 томах