однолюбка
ОДНОЛЮ́БКА, и, ж.
Жінка, яка все життя любить тільки одного чоловіка.
Показала його [листа], звичайно, й Лесі Хомівні – щоразу вони переживають таке, однодумці, однолюбки (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- однолюбка — однолю́бка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- однолюбка — [однол'убка] -бкие, д. і м. -бц'і, р. мн. -бок Орфоепічний словник української мови
- однолюбка — -и, ж. Жінка, яка впродовж усього життя любить тільки одного чоловіка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- однолюбка — ОДНОЛЮ́БКА, и, ж. Жінка, яка все життя любить тільки одного чоловіка. Словник української мови в 11 томах