однолюбка

однолю́бка

[однол'убка]

-бкие, д. і м. -бц'і, р. мн. -бок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однолюбка — однолю́бка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. однолюбка — -и, ж. Жінка, яка впродовж усього життя любить тільки одного чоловіка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. однолюбка — ОДНОЛЮ́БКА, и, ж. Жінка, яка все життя любить тільки одного чоловіка. Показала його [листа], звичайно, й Лесі Хомівні – щоразу вони переживають таке, однодумці, однолюбки (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. однолюбка — ОДНОЛЮ́БКА, и, ж. Жінка, яка все життя любить тільки одного чоловіка. Словник української мови в 11 томах