1. Орфоепічний словник української мови

однокурсник

одноку́рсник

[однокурсниек]

-ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однокурсник — одноку́рсник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. однокурсник — див. спільник Словник синонімів Вусика
  3. однокурсник — -а, ч. Той, хто навчається або навчався на одному курсі з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. однокурсник — ОДНОКУ́РСНИК, а, ч. Той, хто навчається або навчався на одному курсі з ким-небудь. Ні до кого з своїх однокурсників він не ставився з такою повагою, ні до кого так не прислухався, як до Максима (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. однокурсник — ОДНОКУ́РСНИК (той, хто навчається або навчався на одному курсі з ким-небудь), ОДНОКА́ШНИК розм., СПІВКУ́РСНИК рідше. Ні до кого з своїх однокурсників він не ставився з такою повагою,.. як до Максима (Н. Словник синонімів української мови
  6. однокурсник — ОДНОКУ́РСНИК, а, ч. Той, хто навчається або навчався на одному курсі з ким-небудь. Ні до кого з своїх однокурсників він не ставився з такою повагою, ні до кого так не прислухався, як до Максима (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах