1. Орфографічний словник української мови

одоробало

одоро́бало 1

іменник середнього роду

великий, громіздкий предмет

розм.

одоро́бало 2

іменник чоловічого або середнього роду, істота

незграбна людина

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одоробало — (предмет) махиня; (хто) НЕЗГРАБА, чвалай; одоробло, доробало. Словник синонімів Караванського
  2. одоробало — див. вайлуватий; Великий; сильний Словник синонімів Вусика
  3. одоробало — одоробло, -а, с., розм. 1》 Великий, громіздкий предмет. 2》 зневажл. Незграбна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. одоробало — ОДОРО́БАЛО, а, с., розм. Те саме, що одоро́бло. Спускати .. важелезне, незграбне, завдовжки на двадцять метрів і заввишки на кілька метрів одоробало .. було і незручно і небезпечно (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. одоробало — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
  6. одоробало — ОДОРО́БАЛО, а, с., розм. Те саме, що одоро́бло. Спускати.. важелезне, незграбне, завдовжки на двадцять метрів і заввишки на кілька метрів одоробало.. Словник української мови в 11 томах
  7. одоробало — Одоро́бало и одоро́бло, -ла с. 1) Громадина, большой, громоздкой предметъ. 2) Высокій неповоротливый человѣкъ. Мамо! — говорила Зося, де ви взяли таке одоробло, а не наймичку? Левиц. І. 357. Употребляется какъ бранное слово подобно русскому: чучело. Словник української мови Грінченка