1. Орфографічний словник української мови

одоробло

одоро́бло 1

іменник середнього роду

великий, громіздкий предмет

розм.

одоро́бло 2

іменник чоловічого або середнього роду, істота

незграбна людина

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одоробло — див. Великий; сильний Словник синонімів Вусика
  2. одоробло — див. одоробало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одоробло — ОДОРО́БЛО, а, с., розм. 1. Великий, громіздкий предмет. Зудін більше не ждав. Узявши Михайла за плечі, він повернув його до насоса: – Давай! Удвох налягли на вугласте дерев'яне одоробло (П. Загребельний). 2. зневажл. Незграбна людина. Словник української мови у 20 томах
  4. одоробло — А, с., знев. Вайлувата, незграбна, пришелепувата людина. Ну хіба що це одоробло прочитає щось нове (Ю. Андрухович). Словник сучасного українського сленгу
  5. одоробло — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
  6. одоробло — ОДОРО́БЛО, а, сер., розм. 1. Великий, громіздкий предмет. Зудін більше не ждав. Узявши Михайла за плечі, він повернув його до насоса: — Давай! Удвох налягли на вугласте дерев’яне одоробло (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 15). 2. зневажл. Словник української мови в 11 томах