одудиця
одуди́ця
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одудиця — -і, ж., розм. Самиця одуда. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одудиця — ОДУДИ́ЦЯ, і, ж., розм. Самка одуда. Словник української мови у 20 томах
- одудиця — ОДУДИ́ЦЯ, і, ж., розм. Самиця одуда. Словник української мови в 11 томах
- одудиця — Одудиця, -ці ж. Самка удода. Каже одуд до Бога: «Коли я такий гарний, то зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця божицею». Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка