одудиця

ОДУДИ́ЦЯ, і, ж., розм. Самиця одуда.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одудиця — одуди́ця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. одудиця — -і, ж., розм. Самиця одуда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одудиця — ОДУДИ́ЦЯ, і, ж., розм. Самка одуда. Словник української мови у 20 томах
  4. одудиця — Одудиця, -ці ж. Самка удода. Каже одуд до Бога: «Коли я такий гарний, то зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця божицею». Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка