1. Орфографічний словник української мови

озимок

о́зимок

іменник чоловічого роду

весняний заморозок; сорт яблук

розм., частіше вживається у множині

ози́мок

іменник чоловічого роду, істота

однорічне теля

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озимок — I `озимокдив. озимки. II оз`имок-мка, ч., діал. Бузимок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. озимок — О́ЗИМОК див. о́зимки. ОЗИ́МОК, мка, ч., діал. Бузимок. Дорогу їм перебіг, мабуть, вжалений ґедзем ще не злинялий озимок (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах
  3. озимок — ЗА́МОРОЗКИ мн. (ЗА́МОРОЗОК одн.) (незначні осінні або весняні морози, перев. нічні чи ранкові), ПРИ́МОРОЗКИ мн. (ПРИ́МОРОЗОК одн.), О́ЗИМКИ мн. (О́ЗИМОК одн.) розм., ЗА́ЗИМКИ мн. (ЗА́ЗИМОК одн.) діал., ЗА́МОРОЗЬ рідко; НЕДО́СВІТ (ранкові заморозки). Словник синонімів української мови
  4. озимок — Ози́мок, -мка, -мкові; -мки, -мків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. озимок — О́ЗИМОК див. о́зимки. ОЗИ́МОК, мка, ч., діал. Бузимок. Дорогу їм перебіг, мабуть, вжалений гедзем ще не злинялий озимок (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 218). Словник української мови в 11 томах
  6. озимок — Ози́мок, -мка м. = бузівок. Словник української мови Грінченка