озимок

ЗА́МОРОЗКИ мн. (ЗА́МОРОЗОК одн.) (незначні осінні або весняні морози, перев. нічні чи ранкові), ПРИ́МОРОЗКИ мн. (ПРИ́МОРОЗОК одн.), О́ЗИМКИ мн. (О́ЗИМОК одн.) розм., ЗА́ЗИМКИ мн. (ЗА́ЗИМОК одн.) діал., ЗА́МОРОЗЬ рідко; НЕДО́СВІТ (ранкові заморозки). Подув холодний вітер, почалися заморозки, а ще за кілька днів на землю впав глибокий сніг (Д. Бедзик); Солодко пахне прілим листом і травами, пізніми грибами, що їх уже торкнулися перші приморозки (В. Кучер); (Іван:) А жита які! І лютневі вітри не зв'ялили, і озимки не зморозили (Я. Галан); Густим димом обволікали (колгоспники) плантації, рятували від заморозі (Є. Кротевич); Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався. Потоптав веселі квіти, Побив... Поморозив... (Т. Шевченко).

БУ́ЗИМОК (однорічне теля), БУ́ЗІВОК, НА́ЗИ́МОК, О́ЗИМОК діал. — Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (І. Нечуй-Левицький); — Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли? Це ж тобі — кінь, не те що вівця чи телиця або бузівок який? (Ю. Збанацький); Яке там теля — такий добрий назимок був (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

озимок

Значення в інших словниках