1. Орфографічний словник української мови

озноб

озно́б

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озноб — -у, ч. Стан організму людини й тварини, що характеризується відчуттям холоду і дрижанням (скороченням) м'язів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. озноб — Мороз Словник чужослів Павло Штепа
  3. озноб — ОЗНО́Б, у, ч. Стан організму людини й тварин, що характеризується відчуттям холоду і дрижанням (скороченням) м'язів. Страх прийшов до нього разом з гарячковим ознобом (А. Шиян); Вітер подужчав. Марію всю пройняло мерзлякуватим ознобом (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  4. озноб — ОЗНО́Б, у, ч. Стан організму людини й тварини, що характеризується відчуттям холоду і дрижанням (скороченням) м’язів. Страх прийшов до нього разом з гарячковим ознобом (Шиян, Гроза, 1956, 205); Вітер подужчав. Марію всю пройняло мерзлякуватим ознобом (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 172). Словник української мови в 11 томах