окляклий
окля́клий
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окляклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до оклякнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окляклий — ОКЛЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до окля́кнути. Христя увійшла в хату обмерзла, оклякла (Панас Мирний); Сколінені мужі і ниці пахолки, німотні руки перед себе рвуть. І неба молять і дощу зовуть, окляклі круг багаття, ніби пакілля (В. Стус); // у знач. прикм. Окляклі руки. Словник української мови у 20 томах
- окляклий — ОКЛЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до окля́кнути. Христя увійшла в хату обмерзла, оклякла (Мирний, III, 1954, 398). Словник української мови в 11 томах