1. Орфографічний словник української мови

оковка

око́вка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оковка — -и, ж. Металева оббивка (часто у вигляді оздоблення) на дверях, меблях і т. ін.; окова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оковка — ОКО́ВКА, и, ж. Металева оббивка (часто у вигляді оздоблення) на дверях, меблях, дерев'яних виробах і т. ін.; окова. Скляні маленькі шибки з олов'яними оковками затягла срібна паморозь (С. Скляренко); Він стояв поруч і розглядав мій чемодан. Словник української мови у 20 томах
  3. оковка — ОКУТТЯ́ (те, чим оковують що-небудь), ОКО́ВА, ОКО́ВКА розм. рідко. Вони (давньоруські заступи) складалися не з суцільної залізної пластини, а мали залізне окуття країв дерев'яної лопати (з посібника); На стільці з золотими оковами сидів кесар Болгарії Петро (С. Скляренко); Оковка ріжків чемодана. Словник синонімів української мови
  4. оковка — ОКО́ВКА, и, ж. Металева оббивка (часто у вигляді оздоблення) на дверях, меблях і т. ін.; окова. Скляні маленькі шибки з олов’яними оковками затягла срібна паморозь (Скл., Святослав, 1959, 225); Він стояв поруч і розглядав мій чемодан. Словник української мови в 11 томах