окопниця
око́пниця
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окопниця — ОКО́ПНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до око́пник. Окопниці, оточивши дідову бочку, спрагло .. п'ють, а ті, що понапивалися, одразу веселішають (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- окопниця — ОКО́ПНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до око́пник 2. Окопниці, оточивши дідову бочку, спрагло.. п’ють, а ті, що понапивалися, одразу веселішають (Гончар, Людина.., 1960, 168). Словник української мови в 11 томах