окопник

око́пник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окопник — -а, ч., розм. 1》 Боєць, який воює в окопах, перебуває на передовій лінії. 2》 Той, хто споруджує, риє окопи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. окопник — ОКО́ПНИК, а, ч., розм. 1. Боєць, який воює в окопах, перебуває на передовій лінії. В блискучому автомобілі, оточеному сірими окопниками, хтось у френчі .. пишався своїм баритоном (А. Словник української мови у 20 томах
  3. окопник — ФРОНТОВИ́К (той, хто перебуває, був на фронті); ОКО́ПНИК розм. (боєць окопної лінії). Нас, фронтовиків, здивувати важко, але це була класна автоматниця (Ю. Яновський); Самі окопники, що роками витримували на собі нелегку владу командирів, вони добре розуміють Куликову похвальбу (О. Гончар). Словник синонімів української мови
  4. окопник — ОКО́ПНИК, а, ч., розм. 1. Боєць, який воює в окопах, перебуває на передовій лінії. В блискучому автомобілі, оточеному сірими окопниками, хтось у френчі.. Словник української мови в 11 томах