окопник

око́пник

-а, ч., розм.

1》 Боєць, який воює в окопах, перебуває на передовій лінії.

2》 Той, хто споруджує, риє окопи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окопник — око́пник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. окопник — ОКО́ПНИК, а, ч., розм. 1. Боєць, який воює в окопах, перебуває на передовій лінії. В блискучому автомобілі, оточеному сірими окопниками, хтось у френчі .. пишався своїм баритоном (А. Словник української мови у 20 томах
  3. окопник — ФРОНТОВИ́К (той, хто перебуває, був на фронті); ОКО́ПНИК розм. (боєць окопної лінії). Нас, фронтовиків, здивувати важко, але це була класна автоматниця (Ю. Яновський); Самі окопники, що роками витримували на собі нелегку владу командирів, вони добре розуміють Куликову похвальбу (О. Гончар). Словник синонімів української мови
  4. окопник — ОКО́ПНИК, а, ч., розм. 1. Боєць, який воює в окопах, перебуває на передовій лінії. В блискучому автомобілі, оточеному сірими окопниками, хтось у френчі.. Словник української мови в 11 томах