окопник
ОКО́ПНИК, а, ч., розм.
1. Боєць, який воює в окопах, перебуває на передовій лінії.
В блискучому автомобілі, оточеному сірими окопниками, хтось у френчі.. пишався своїм баритоном (Головко, І, 1957, 60);
Високо над нею пливли на захід в супроводі жвавих "яструбків" важкі бомбардувальники.. І хоч вони не мали змоги вплинути зараз на долю оборонців дамби, після їхнього перельоту кожному окопникові чомусь стало легше (Гончар, III, 1959, 371).
2. Той, хто споруджує, риє окопи.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окопник — око́пник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- окопник — -а, ч., розм. 1》 Боєць, який воює в окопах, перебуває на передовій лінії. 2》 Той, хто споруджує, риє окопи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окопник — ОКО́ПНИК, а, ч., розм. 1. Боєць, який воює в окопах, перебуває на передовій лінії. В блискучому автомобілі, оточеному сірими окопниками, хтось у френчі .. пишався своїм баритоном (А. Словник української мови у 20 томах
- окопник — ФРОНТОВИ́К (той, хто перебуває, був на фронті); ОКО́ПНИК розм. (боєць окопної лінії). Нас, фронтовиків, здивувати важко, але це була класна автоматниця (Ю. Яновський); Самі окопники, що роками витримували на собі нелегку владу командирів, вони добре розуміють Куликову похвальбу (О. Гончар). Словник синонімів української мови