1. Орфографічний словник української мови

окопчик

око́пчик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окопчик — окіпчик, -а, ч., військ. Зменш. до окоп 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. окопчик — ОКО́ПЧИК, ОКІ́ПЧИК, а, ч., військ. Зменш. до око́п 2. І скрізь – купи наритої землі. Вирви од бомб, окіпчики, позиції мінометної батареї (Ю. Яновський); Він, молодий лікар санбату, пам'ятає себе в невеличкому окопчику, який вигріб перед фронтом ворога (Д. Словник української мови у 20 томах
  3. окопчик — ОКО́ПЧИК, ОКІ́ПЧИК, а, ч., військ. Зменш. до око́п 2. І скрізь — купи наритої землі. Вирви од бомб, окіпчики, позиції мінометної батареї (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах