оманений

ома́нений

іменник чоловічого роду, істота

рідко

ома́нений

дієприкметник

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оманений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до оманити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оманений — ОМА́НЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до омани́ти. Була навіть така чутка, що багато шукачів і слідців його [отамана] у руці держали вже, та пускали оманені (Марко Вовчок); Душа оманена так пустошіє: чуття багатий скарб, довір'я, мрії – все гине, мов від бурі цвіт весни (Уляна Кравченко). Словник української мови у 20 томах
  3. оманений — ОМА́НЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до омани́ти. Була навіть така чутка, що багато шукачів і слідців його [отамана] у руці держали вже, та пускали оманені (Вовчок, І, 1955, 361); Душа оманена так пустошіє: чуття багатий скарб, довір’я... Словник української мови в 11 томах