оманений
ОМА́НЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до омани́ти.
Була навіть така чутка, що багато шукачів і слідців його [отамана] у руці держали вже, та пускали оманені (Вовчок, І, 1955, 361);
Душа оманена так пустошіє: чуття багатий скарб, довір’я, мрії — все гине, мов від бурі цвіт весни (У. Кравч., Вибр., 1958, 140).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оманений — ома́нений іменник чоловічого роду, істота рідко ома́нений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- оманений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до оманити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оманений — ОМА́НЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до омани́ти. Була навіть така чутка, що багато шукачів і слідців його [отамана] у руці держали вже, та пускали оманені (Марко Вовчок); Душа оманена так пустошіє: чуття багатий скарб, довір'я, мрії – все гине, мов від бурі цвіт весни (Уляна Кравченко). Словник української мови у 20 томах