1. Орфографічний словник української мови

опліток

о́плі́ток

іменник чоловічого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опліток — О́ПЛІ́ТОК, тку, ч., діал. Ліса, тин. Прийшов [Юрко] з якимось плетеним кошиком, якого він тут же поніс у бузину за оплітком (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  2. опліток — ТИН (огорожа з лози, хворосту тощо); ЛІ́СА, ПЛІТ, О́ПЛІТ діал., О́ПЛІТОК діал.; ПЕРЕТИ́НОК, ПЕРЕТИКА діал. (невеликий). А барвінок! Барвінок хрещатий! Притоптаний, коло тину Засихає, в'яне! (Т. Словник синонімів української мови
  3. опліток — О́ПЛІ́ТОК, тку, ч., діал. Ліса, тин. Прийшов [Юрко] з якимось плетеним кошиком, якого він тут же поніс у бузину за оплітком (Козл., Ю. Крук, 1957, 373). Словник української мови в 11 томах