оприскливий
опри́скливий
прикметник
розм., рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оприскливий — Гнівливий [IV] Словник з творів Івана Франка
- оприскливий — див. запальний; непокірний Словник синонімів Вусика
- оприскливий — -а, -е, розм., рідко, 1》 Те саме, що нестриманий 2). 2》 Їдкий, дошкульний (про сміх, гумор і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- оприскливий — ОПРИ́СКЛИВИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Те саме, що нестри́маний 2. – А панна Юзечка забула, як те оприскливе дівчисько визвірилось, коли я хтіла піти по парасольку?.. (Леся Українка). 2. Дошкульний, їдкий (про сміх, гумор і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- оприскливий — ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення — який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані), ДІТКЛИ́ВИЙ (ДОТКЛИ́ВИЙ), БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ), ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й... Словник синонімів української мови
- оприскливий — ОПРИ́СКЛИВИЙ, а, е, розм., рідко, 1. Те саме, що нестри́маний 2. — А панна Юзечка забула, як те оприскливе дівчисько визвірилось, коли я хтіла піти по парасольку?.. (Л. Укр., III, 1952, 655). 2. Їдкий, дошкульний (про сміх, гумор і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
- оприскливий — Оприскливий, -а, -е Вспыльчивый, огрызающійся. Дитина... оприсклива. Сим. 234. Словник української мови Грінченка