оприскливий

ОПРИ́СКЛИВИЙ, а, е, розм., рідко,

1. Те саме, що нестри́маний 2.

— А панна Юзечка забула, як те оприскливе дівчисько визвірилось, коли я хтіла піти по парасольку?.. (Л. Укр., III, 1952, 655).

2. Їдкий, дошкульний (про сміх, гумор і т. ін.).

Сей злобний, оприскливий гумор, що вибухав радістю лиш тоді, коли хтось із нас сказав дурницю, не піднімав наших дитячих душ, але здавлював, гальмував та душив їх (Фр., IV, 1950, 219).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оприскливий — Гнівливий [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. оприскливий — опри́скливий прикметник розм., рідко Орфографічний словник української мови
  3. оприскливий — див. запальний; непокірний Словник синонімів Вусика
  4. оприскливий — -а, -е, розм., рідко, 1》 Те саме, що нестриманий 2). 2》 Їдкий, дошкульний (про сміх, гумор і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оприскливий — ОПРИ́СКЛИВИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Те саме, що нестри́маний 2. – А панна Юзечка забула, як те оприскливе дівчисько визвірилось, коли я хтіла піти по парасольку?.. (Леся Українка). 2. Дошкульний, їдкий (про сміх, гумор і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  6. оприскливий — ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення — який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані), ДІТКЛИ́ВИЙ (ДОТКЛИ́ВИЙ), БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ), ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й... Словник синонімів української мови
  7. оприскливий — Оприскливий, -а, -е Вспыльчивый, огрызающійся. Дитина... оприсклива. Сим. 234. Словник української мови Грінченка