1. Словник української мови в 11 томах

оприск

О́ПРИСК, у, ч., діал. Скалка, уламок.

Весь робучий люд, з.. оприсками каміння на одежі, руках і лицях, почав збиратися на фронтовий угол [ріг] нового будинку (Фр., V, 1951, 258).

◊ Говори́ти (заговори́ти, бала́кати, забала́кати) з о́приском — говорити запально, із завзяттям, злістю.

З оприском, шпарко забалакав (Номис, 1864, № 12893).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оприск — о́приск іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. оприск — -у, ч., діал. Скалка, уламок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оприск — О́ПРИСК, у, ч., діал. Скалка, уламок. Весь робучий люд, з .. оприсками каміння на одежі, руках і лицях, почав збиратися на фронтовий угол [ріг] нового будинку (І. Франко). ◇ (1) З о́приском, зі сл. говорити, заговорити і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. оприск — УЛА́МОК (відбитий, відламаний шматок чого-небудь), ВІДЛА́МОК, ОБЛА́МОК, ОБЛО́МОК, ОСКО́ЛОК, СКА́ЛКА, О́ПРИСК діал. (перев. скла, каменю тощо — невеликий). З величезної купи уламків і брухту пробивалося жовте полум'я (О. Словник синонімів української мови
  5. оприск — Оприск, -ку м. з оприском балакати. Вспыльчиво, запальчиво говорить. Ном. № 12893. Словник української мови Грінченка