опришко
опри́шко
іменник чоловічого роду, істота
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опришко — -а, ч., іст., діал., рідко. Те саме, що опришок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опришко — ОПРИ́ШКО, а, ч., іст., діал., рідко. Опришок. Хто там опівночі По лісах блукає, – То опришко Довбуш Леґенів збирає (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- опришко — РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КА розм., ЗАРІЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́З розм., ХАРЦИ́ЗА розм., ХАРЦИЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́ЗНИК розм., ЗДОБИ́ЧНИК (ДОБИ́ЧНИК) розм., БАШИБУЗУ́К заст., ШИ́БЕНИК заст., ЗБУЙ діал. Словник синонімів української мови
- опришко — ОПРИ́ШКО, а, ч., іст., діал., рідко. Те саме, що опри́шок. Хто там опівночі По лісах блукає, — То опришко Довбуш Легенів збирає (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 186). Словник української мови в 11 томах