1. Орфографічний словник української мови

осавулиха

осаву́лиха

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осавулиха — -и, ж., іст. Жінка осавули. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. осавулиха — ОСАВУ́ЛИХА, и, ж., іст., розм. Дружина осавули. Осавулиха навідалась до Кавуна в хату і вхопила під полу два шматки сала (І. Нечуй-Левицький); Вона забула на той час і про Зінька, і про ласкаву до неї осавулиху (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. осавулиха — ОСАВУ́ЛИХА, и, ж., іст. Жінка осавули. Осавулиха навідалась до Кавуна в хату і вхопила під полу два шматки сала (Н.-Лев., II, 1956, 191). Словник української мови в 11 томах