1. Орфографічний словник української мови

освітлювач

осві́тлювач 1

іменник чоловічого роду, істота

фахівець

осві́тлювач 2

іменник чоловічого роду

прилад

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освітлювач — -а, ч. 1》 Особа, що відає освітленням сцени, створенням світлових ефектів і т. ін. 2》 спец. Прилад, апарат, який є засобом, джерелом освітлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. освітлювач — ОСВІ́ТЛЮВАЧ, а, ч. 1. Особа, що відає освітленням сцени, створенням світлових ефектів і т. ін. Починається метушня. Обставляють реквізитом декорацію. Освітлювачі совають по долівці апаратуру (Ю. Яновський); – Я – освітлювач Київської опери (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах
  3. освітлювач — ОСВІ́ТЛЮВАЧ, а, ч. 1. Особа, що відає освітленням сцени, створенням світлових ефектів і т. ін. Починається метушня. Обставляють реквізитом декорацію. Освітлювачі совають по долівці апаратуру (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах