осмеркнути
осме́ркнути
дієслово доконаного виду
посутеніти, стемніти
безос., розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осмеркнути — -не, безос., розм. Наблизитись, настати (про сутінки); стемніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осмеркнути — ОСМЕ́РКНУТИ, не; мин. ч. осме́ркло і осме́ркнуло; док., безос., розм. Наблизитись, настати (про сутінки); стемніти. Ще й не пізно було, тільки що осмеркло (Сл. Б. Грінченка); [Тихон:] Бувало, тільки осмеркне.., – й посунеш городами на чужий куток (С. Словник української мови у 20 томах
- осмеркнути — СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм. Словник синонімів української мови
- осмеркнути — ОСМЕ́РКНУТИ, не, безос., розм. Наблизитись, настати (про сутінки); стемніти. Ще й не пізно було, тільки що осмеркло (Сл. Гр.); [Тихон:] Бувало, тільки осмеркне.., — й посунеш городами на чужий куток (Вас., III, 1960, 177); Дощ ішов, поки й не осмеркло (Тич., III, 1947, 47). Словник української мови в 11 томах
- осмеркнути — Осме́ркнути, -ну, -неш гл. 1) Находиться во время сумерекъ. Як мені не плакати? Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. н. п. 2) безл. Смеркнуться. Не вгадала я, як і осмеркло. О. 1862. VII. 37. Ще не пізно й було, тільки що осмеркло. Пирят. у. Словник української мови Грінченка