1. Орфографічний словник української мови

осмілювати

осмі́лювати

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осмілювати — -юю, -юєш і осміляти, -яю, -яєш, недок., осмілити, -лю, -лиш, док., перех., рідко. Надавати сміливості, упевненості в собі; підбадьорювати. || діал. Заохочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. осмілювати — ОСМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ОСМІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСМІ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, рідко. Надавати сміливості, упевненості в собі; підбадьорювати. [Хілон:] Ся порада, учителю, осмілює мене. Словник української мови у 20 томах
  3. осмілювати — ОСМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ОСМІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСМІ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., рідко. Надавати сміливості, упевненості в собі; підбадьорювати. [Xілон:] Ся порада, учителю, осмілює мене. Признаюся тобі: я не покину науки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах