основник

осно́вник

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. основник — -а, ч., діал. Засновник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. основник — ОСНО́ВНИК, а, ч., діал. Засновник. Словник української мови у 20 томах
  3. основник — ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу). Словник синонімів української мови
  4. основник — ОСНО́ВНИК, а, ч., діал. Засновник. Словник української мови в 11 томах