основник
осно́вник
іменник чоловічого роду, істота
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- основник — -а, ч., діал. Засновник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- основник — ОСНО́ВНИК, а, ч., діал. Засновник. Словник української мови у 20 томах
- основник — ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу). Словник синонімів української мови
- основник — ОСНО́ВНИК, а, ч., діал. Засновник. Словник української мови в 11 томах