1. Словник синонімів української мови

основник

ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу). У Світлоярську всі пам'ятали, що фундаторами, тобто засновниками їхнього села, були Щусі й Самусі (П. Загребельний); Одного дня він дістав запрошення на збір основників (товариства) (І. Франко); І. П. Котляревський — зачинатель нової української літератури. — Пор. організа́тор, 1. творе́ць.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. основник — осно́вник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. основник — -а, ч., діал. Засновник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. основник — ОСНО́ВНИК, а, ч., діал. Засновник. Словник української мови у 20 томах
  4. основник — ОСНО́ВНИК, а, ч., діал. Засновник. Словник української мови в 11 томах