1. Орфографічний словник української мови

особина

осо́бина

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. особина — ОСОБ(ЕНЬ), ІНДИВІД, душа, еґо, <�жива> одиниця, г. особняк, фр. голова. Словник синонімів Караванського
  2. особина — -и, ж., спец. Окремий живий організм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. особина — ОСО́БИНА, и, ж., спец. Окремий живий організм. Є у риб і звукові сигнали небезпеки. Вони передаються від одної особини до іншої (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. особина — ОСО́БИНА спец. (окремий живий організм), ЕКЗЕМПЛЯ́Р, ІНДИВІ́ДУУМ книжн., ІНДИВІ́Д книжн., О́СОБЕНЬ рідше, О́СОБ розм. рідше; ПРЕДСТАВНИ́К (як зразок певного класу, роду, виду). Є у риб і звукові сигнали небезпеки. Словник синонімів української мови
  5. особина — ОСО́БИНА, и, ж., спец. Окремий живий організм. Є у риб і звукові сигнали небезпеки. Вони передаються від одної особини до іншої (Наука.. Словник української мови в 11 томах